Мобілізація в Росії. Плани та проблеми
Згідно з багатьма очікуваннями, після парламентських виборів наприкінці вересня 2026 року, в Росії можуть оголосити загальну мобілізацію. Заплановано набрати від 300 до 500 тис. осіб;
У Росії дійсно виникла така необхідність, оскільки комплектування російських військ лише за рахунок добровольців-контрактників не дає змоги покривати фронтові втрати. Як наслідок, вона не спроможна досягти своїх цілей у війні;
Разом з тим, сама мобілізація пов’язується з низкою проблем. Мається на увазі насамперед нестача коштів, неспроможність ВПК збільшити випуск озброєнь та небажання людей служити;
Тому навряд чи вдасться вельми збільшити Росії чисельність військ. Як наслідок, вона не зможе досягти відчутних успіхів на фронті.
Головна мета Путіна у цій війні — захопити всю територію Донбасу. Він прагне реалізувати свої плани якомога швидше, оскільки вже восени нинішнього року в Росії може виникнути гостра фаза економічної кризи. І тоді буде втрачена можливість вести інтенсивні бойові дії чи навіть взагалі їх продовжувати. Разом з тим, як показує розвиток подій на фронті, незважаючи на намагання російської армії прискорити темпи наступу на українському сході, просування її залишається вкрай низьким. Згідно з більшістю оцінок, у тому разі, якщо не буде жодних змін, то Росія не спроможна досягти поставлених цілей навіть в 2027 році. Що для неї є неприйнятним. Але, у нинішній ситуації збройні сили Росії не можуть відчутно посилити свій наступ, оскільки їм бракує людських ресурсів. Поповнення, яке прибуває до армії, не тільки не дає змоги сформувати стратегічні резерви, але й компенсувати фронтові втрати. Причому, така нестача зростає. Так, за даними Генерального штабу Збройних Сил України, у першому півріччі 2026 року загальні втрати противника склали 196,7 тис. осіб. З них, 115,3 тис. — незворотні, 80,4 тис. — санітарні та 1 тис. — полонені. Керівництво РФ стверджує, що такі втрати покриваються з надлишком. У цьому періоді контракт начебто уклали близько 200 тис. осіб.
Насправді це не так. Росія, як завжди, маніпулює фактами. В даному випадку вона перебільшує кількість осіб, які добровільно вирішили служити в армії і брати участь у війні проти України. За незалежними оцінками, які посилаються на показники федерального та регіональних бюджетів Росії щодо виплат за укладання контрактів, таких було лише 163 тис. осіб. Тобто, насправді набір контрактників покриває лише незворотні втрати, а інші — лише частково. Втім, насправді втрат навіть більше, ніж було заявлено ГШ ЗСУ. Офіційна статистика зважає лише на підтверджені факти таких втрат російських військ на фронті, що фіксується камерами БПЛА. Окрім таких є втрати від ударів артилерії, ракет та авіації, від стрілецької зброї, підривів на мінних полях, самогубств і дезертирств. До статистики таких показників не беруть. Тому, скоріш за все, призов у кращому випадку покриває лише число загиблих. Про це свідчать дані радіоперехоплення, якими підтверджується критична нестача особового складу у російських військах в зоні бойових дій. Бойові частини в основному укомплектовані лише на 30–40 %. У нормальних країнах внаслідок таких втрат їх війська вважаються небоєздатними та виводяться в тили на переформування. В Росії ж до цього не вдаються, оскільки втрати там не можуть ані поповнити, ані замінити. Бо просто не вистачає бажаючих підписувати контракти.
Досить цікаві показники також щодо розрахунків чисельності російських військ на фронті, якщо мається на увазі обсяг коштів, виділених на зарплатню. Ця сума відкрита і становить 1,8 трлн руб. на 2026 рік. В місяць це 150 млрд руб. Середній рівень грошового утримання солдат становить 210–250 тис. руб., а сержантів і офіцерів — 300–400 тис. руб. Така кількість особового складу є ближчою до 500 тис., а не 700–710 тис. Таку цифру оприлюднив відомий російський політик та експерт В. Мілов, який знаходиться в опозиції до чинної російської влади. В 2002 році він обіймав посаду заступника міністра енергетики РФ.
Тобто, проблема з кількістю особового складу російських військ на фронті дійсно є. Ба більше, вона загострюється, що пов’язується зі збільшенням кількості їхніх втрат та зменшенням кількості бажаючих укладати контакти для участі у війні. Наприклад, у минулому році втрати збройних сил Росії у середньому складали 24–30 тис. осіб за місяць. Зараз — 35–40 тис. Причина такого показника — збільшення кількості БПЛА, що є у розпорядженні Сил оборони України і які зараз є основним засобом ураження. Крім того, влітку ц.р. збройні сили Росії активізували свої штурмові наступи на основних напрямках бойових дій. А це позначилося на збільшенні кількості загиблих та поранених серед російських військовослужбовців. Водночас, навіть за офіційними даними, в першому півріччі поточного року набір контрактників зменшився на 10 тис. осіб у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, коли він становив 210 тис. осіб. Тобто, у людей, яких стає щоразу більше, немає бажання йти на фронт навіть за великі гроші.
В 2026 році в деяких регіонах виплати за укладання контрактів перевищили 4 млн руб. Крім того, запроваджена компенсація за борги перед банками до 10 млн руб. Загалом це складає близько 150 тис. дол. США, що дійсно є чималими грішми для більшості росіян. І це при тому, що у 2025 році одноразові виплати скорочуватись внаслідок гострої нестачі коштів у місцевих бюджетах.
До речі, виплати швидко знецінюються внаслідок великого рівня інфляції. Але, у російських контрактників шансів отримати їх зовсім небагато навіть без того. Після виходу на бойові позиції на передовій російський новобранець-контрактник живе у середньому лише 20–30 хвилин. Загальний термін існування військового з моменту підписання ним контракту до загибелі чи поранення у складі штурмових підрозділів становить від кількох днів до 2–4 тижнів. Декому вдається прожити довше. Однак, це не означає, що такому вдасться обов’язково отримати все те, що йому повинні виплатити. Гроші можуть «зажать» ще на етапі підписання контракту, а саме — пообіцяти видати їх у навчальному центрі, але не зробити цього. А якщо кошти все ж таки виплатять, частину з них обов’язково відберуть командири у військах. І це вже не кажучи, що контрактник змушений на свої гроші придбати військовий однострій та спорядження, а також здавати певну суму на господарські потреби та, навіть, на придбання пального для виїзду в на бойові завдання. Після того, як виникає дефіцит з боєприпасами та зброєю, що стане неминучим по мірі загострення економічної кризи в Росії, її військовим доведеться платити за них також. Тобто, всі кошти швидко розпорошуються без всякої користі для особи, яка сподівається заробити на вбивстві українців. Наразі все це всім вже відомо. Як відомо і те, які порядки панують у російській армії, а також ставлення влади до інвалідів, яким поталанить повернутися з війни. У сучасному світі нічого з того не приховаєш, аби як Кремль намагався боротися з розповсюдженням інформації.
Росія розраховує впоратися зі згаданою проблемою у спосіб тиску на громадян частковою мобілізацією, яку оголошено ще у вересні 2022 року. Так, укладати контракт примушують солдат строкової служби, чи громадян, у яких є борги і вони не спроможні їх повернути, або які не сплачують аліментів, а також різного роду декласованих елементів та навіть калік, взагалі ні до чого не придатних. З цією ж метою громадян відловлюють на вулицях, приписуючи їм різноманітні правопорушення. Для полегшення такої діяльності знижені медичні обмеження на службу в армії, а в деяких випадках медичний огляд осіб, які укладають контракти, взагалі не виконується. Скорочений також перелік кримінальних статей, які забороняють призивати ув’язнених на військову службу. Тепер до війська набирають навіть тих, хто здійснив важкий злочин.
Вербувальникам, працівникам військкоматів, поліції та інших органів, причетних до призиву, за залучення громадян на військову службу підвищують премії. В липні поточного року вони зросли з 90 тис. до 115 тис. руб. за одну особу.
Активно залучаються іноземні найманці, яких вербують у різні способи. Комусь пропонують високі заробітки, комусь — російське громадянство, а когось підписувати контракти примушують обдурюванням. В цьому плані найбільш показовий характер має домовленість між Росією та Північною Кореєю щодо направлення на фронт в Україні 30 тис. корейських військовослужбовців та ракетного підрозділу. Але цього все одно не вистачає, щоб накопичити достатню кількість людей для виконання масованих штурмів з метою прорвати нашу оборону.
Тому, без справжньої, системного характеру мобілізації Росія не зможе досягти омріяного. Миру вона не бажає та готується до масового призову громадян на військову службу. Зокрема, військкомати активізували перевірку та уточнення приписного складу. Це виконується як через паспортні органи, які відають реєстрацією громадян за місцем їх проживання, так і через керівників та кадрові органи державних і приватних підприємств. Як і під час першого етапу мобілізації восени 2022 року, в основному громадян будуть призивати у місцях їх роботи. Там вони на видноті, їм важче ухилитися від військової служби.
Крім того, набирається та готується додаткова кількість фахівців з організації мобілізаційних заходів. Посилюється контроль над виїздом громадян за кордон, а також планується запровадження відповідних обмежень. Розгортаються додаткові полігони для підготовки осіб, призваних на військову службу.
Однак, це вкрай непросте питання, для вирішення якого потрібно докласти значних зусиль, а також фінансових та інших ресурсів.
Якось вже згадувався російський експерт В. Мілов. За його розрахунками, лише для забезпечення грошового утримання 300–500 тис. нових мобілізованих військовослужбовців необхідно додатково виділити протягом року не менше одного трильйона рублів, оскільки мобілізованим громадянам необхідно буде платити не менше, аніж контрактникам. А ще їх треба одягати, спорядити, озброїти, нагодувати та навчати. Коштів на все це у державному бюджеті Росії катма. Його ж дефіцит за сім місяців поточного року досяг 6,5 трлн. руб. За оцінками російських експертів, до кінця року він збільшиться до 10 трлн руб. Сукупний дефіцит регіональних бюджетів підвищився до понад 2 трлн руб., а дефіцит Пенсійного фонду, з якого також беруться гроші для війни, досяг 1,5 трлн руб. Видатки з Фонду національного добробуту припинені. Залишки зберігаються на використання в разі надзвичайного стану.
На зовнішньому ринку уряд Росії брати кредити не може, оскільки це забороняється запровадженими санкціями. Внутрішній ринок для нього фактично закрився. Аукціони з продажу державних цінних паперів не проводяться вже два місяці, оскільки банки їх не купують через нестачу коштів та низькі кредитні ставки, які пропонуються урядом. Можна заморозити банківські рахунки громадян, але це нічого не дасть, так як переважна частина коштів вкладена в економіку і існує лише віртуально. Крім того, такий крок може спровокувати в країні соціальний вибух. Залишаються лише золотовалютні резерви. Станом на середину літа 2026 року вони скоротилися до мінімального рівня з лютого 2020 року і становлять 2280 тон. Лише за перше півріччя поточного року було продано близько 44 тон золота на суму понад 5,6 млрд доларів. Більше золота Росія продавати не зможе, оскільки воно під дією санкцій. Його може придбати лише Китай в обмежених кількостях і за невеликий кошт.
Гроші потрібні не лише армії. Їх ще потребують вугільна, металургійна та будівельна галузі і залізниця, що зараз у глибокій кризі. До них додаються ще й логістичні компанії. А удари Сил оборони України по російських НПЗ, логістичних центрах, портах на узбережжі Чорного моря та танкерах тіньового флоту остаточно підривають російську економіку та не дають їй можливості фінансувати війну.
Втім, навіть, якщо в Росії якось знайдуться кошти, то це не гарантує, що вона зможе озброїти 300-500 тис. додаткових солдатів і офіцерів, оскільки промислові потужності ВПК швидко наростити неможливо. За заявою міністра промисловості та торгівлі РФ А. Аліханова, в липні оборонні замовлення не можуть збільшуватися безмірно. Після кратного зростання обсягів виробництва російського ВПК, його подальше нарощування знаходиться на межі можливостей. Так сказав і глава Державної корпорації «Ростех» С. Чемезов. Корпорація забезпечує 80 % потреб російських військ в озброєнні на фронті. Тому її стан значною мірою характеризує можливості всього російського ВПК. Про те, що військово-промисловий комплекс Росії не може наростити випуск озброєнь, свідчить ситуація довкола ракет та БПЛ. Через нестачу коштів та виробничих потужностей всі потужності ВПК зосереджені на виробництві ракет для ОТРК «Искандер», у яких ефективність найбільш відчутна. Виготовлення крилатих ракет та БПЛА на кшталт «Шахед» суттєво скоротилося.
Ще однією відчутною проблемою є нестача у Росії висококваліфікованих кадрів. У випадку оголошення загальної мобілізації вона стане критичною за характером. Причина — в частковій мобілізації восени 2022 року, коли громадяни, в основному, були вилучені з промисловості. Водночас через насильницький призов до армії Росію покинули понад мільйон росіян, які не бажали брати участі у війні. Більшість із них — представники найбільш «просунутої» частини населення, яке дуже важливе за своєю роллю в російській економіці. Зараз набиратимуть до війська громадян переважно з підприємств, через що дефіцит спеціалістів збільшиться. Це породить другу хвилю «гонки зарплат». Тобто, власники підприємств будуть підвищувати зарплатню для того, щоб утримати на робочому місці своїх працівників і перетягнути до себе робітників з підприємств інших. З появою 300–500 тис. нових військовослужбовців з високим грошовим утриманням наслідком стане черговий стрибок інфляції.
Саме так сталося у 2022–2023 роках. Аби стримати зростання цін, Центральний банк Росії запровадив високі відсоткові ставки, що ускладнило доступ бізнесу до кредитів. Як наслідок, економіка не тільки почала пригальмовувати у своєму розвитку, а ще й почала падати. Таке ж може статися і зараз, але з набагато відчутнішими негативними наслідками, оскільки економіка Росії знаходиться у гіршому стані.
І, нарешті, оголошеною мобілізацією обов’язково буде невдоволене населення Росії, що може перерости у соціальні заворушення та опір владі. Що вже й подекуди відбувається. Зокрема, в Пензенській області утворені так звані народні дружини перешкоджають представникам військкоматів та інших органів насильно забирати людей до армії у їх поселеннях. Передбачаючи мобілізацію, люди почали виїжджати за кордон. Через це у Вірменії, Грузії та Казахстані підвищились ціни на житло. З Росії поки що є можливість росіянам втекти, чим вони і користуються. В цьому немає нічого дивного. На відміну від 2022 року, коли війну схвалювала більшість російського населення, зараз таких осіб відчутно менше. Як свідчать підсумки соціологічних опитувань, продовження війни до переможного кінця підтримують лише 8 % росіян. Тобто, Путін зі своїм режимом потрапив у безвихідну ситуацію. Без мобілізації він не може навіть поповнювати втрати на фронті, не кажучи вже про те, щоб досягти відчутних успіхів. В той же час влада не може її виконати, оскільки це різко загострить в країні фінансово-економічні та соціально-політичні проблеми. Тому, скоріш за все, посилиться вже чинна практика заманювання чи примушення людей до військової служби. У такий спосіб Кремль буде намагатись хоча б компенсувати кількість загиблих та поранених на фронті для того, щоб мати можливість продовжувати далі війну. При цьому він далі сподіватиметься, що Росія зможе знесилити Україну та перемогти її у війні ресурсів. Хоча, знаючи Путіна з його Росією, можна передбачити, що він може таки взятися за проведення загальної мобілізації. З високою ймовірністю це призведе до хаосу в країні з непередбачуваними наслідками. Однак, навіть, якщо цього не станеться і Росії вдасться набрати людей до війська, підготувати їх, озброїти та відрядити на фронт, то там не буде суттєвих змін. Росіян просто буде більше гинути в зоні бойових дій.
Отже, у керівництва Росії виникла гостра необхідність суттєво поповнити війська на фронті. Наявна кількість солдат і офіцерів не дає змоги захопити до кінця поточного року весь Донбас. Зволікати з цим російське керівництво не може, оскільки вже восени поточного року в країні може розпочатися гостра економічної кризи і буде втрачена можливість продовжувати війну з нинішньою інтенсивністю.
Незважаючи на начебто наявність значних людських ресурсів у Росії та на, як це стверджує керівництво країни, «патріотизм» росіян, добровольців-контрактників відчутно не вистачає для того, щоб покрити існуючі потреби. Ба більше, їхня кількість ще й зменшується. Дати раду зі згаданою проблемою можна лише за рахунок оголошення загальної мобілізації, тобто, примусового призову. Але це пов’язано з низкою складних проблем, з якими російське керівництво практично не має змоги впоратися. Тому, скоріш за все, в Росії посилиться лише часткова мобілізація, яка буде супроводжуватись більш активними заходами. Крім того, в РФ підвищиться набір найманців і буде намагання отримати більшу кількість солдат із Північної Кореї. Внаслідок такого підходу Росія зможе на деякий час компенсувати втрати на фронті та навіть наростити чисельність своїх військ, але не принципово. Тому, домогтися відчутних успіхів на фронті їй не вдасться, як це зараз і спостерігаємо.
Юрій Ільченко,
Інститут глобальної політики
Колаж ВВС
